Каталог статей

кредитна КООПЕРАЦІЯ

Ціна питання — захищеність людських грошей

Ліцензування кредитних спілок: зайвий головний біль чи новий крок до поліпшення якості фінансових послуг?

Держфінпослуг спільно з Всеукраїнською асоціацією кредитних спілок та Канадською програмою зміцнення кредитних спілок і за організаційною участю обласних асоціацій КС та Навчально-консультаційних центрів проводить у лютому низку. комплексних дводенних семінарів з метою надати інформацію та рекомендації щодо підготовки документів для отримання кредитними спілками ліцензій. Семінари проходитимуть: в Тернополі (8-9 лютого), Харкові (14-15), Запоріжжі (15-16), Донецьку (20-21) та Києві (28).

В одному з попередніх но­мерів наш тижневик оз­найомив читачів з проек­том змін до Ліцензійних умов провадження діяльності кре­дитних спілок з надання фі­нансових послуг, запропонова­ними Держфінпослуг. Безумов­но, пропонується встановити досить високі вимоги, яким має відповідати кредитна спілка, щоб отримати ліценцію.

Припускаємо, що у бага­тьох, хто готує пакет докумен­тів для ліцензування, просто обертом іде голова: як підготу­вати таку купу документів і все належним чином засвідчити. Цілком можливо, що дехто ду­має: "А навіщо весь цей город городити?". Втім, давайте роз­беремося без зайвих емоцій.

Кредитні спілки роблять дуже потрібну державі і людям справу, надаючи фінансові по­слуги своїм членам — тим, хто об'єднався в ці організації зад­ля, як вони самі кажуть, фінан­сової самодопомоги. Здавалося б,   що може бути простіше: якщо у когось є гроші, і він хоче накопичити їх більше, а іншо­му — потрібен кредит, то нехай той, кому зараз гроші не пот­рібні, дасть їх на певний термін тому, хто має в них нагальну потребу, — і всі будуть задоволені. До чого тут Держфінпос­луг, купа документів і все інше?

Але не забуваймо, що на дворі — XXI століття і ми живемо у світі, де існують певні технології і стандар­ти надання фінансових по­слуг. Пригадаймо фінансо­ві піраміди початку 90-х ро­ків: десятки тисяч ошука­них вкладників, крах споді­вань, понівечені долі... На кого ці люди нарікали? В першу чергу, на державу, яка не встановила необхід­них запобіжників, щоб не допустити цього.

Тож держава цілком адек­ватно прореагувала, створив­ши певну законодавчу базу (хай, може, і не зовсім доскона­лу) і спеціальний орган нагляду за ринками фінансових послуг, який встановлює єдині для всіх правила гри на цьому ринку. І ті, хто не дотримуються цих правил, не можуть надавати  фі­нансові послуги населенню.

Трохи більше трьох років тому, коли Держфінпослуг по­чинала роботу з ліцензування кредитних спілок, головним завданням для неї було розіб­ратися, скільки в Україні таких організацій створено за попе­редні десятиріччя, і кому з них можна дати зелене світло, щоб вони могли працювати. Тоді важливо було просто провести "інвентаризацію" і з'ясувати, скільки в країні кре­дитних спілок, які хочуть і мо­жуть працювати. Більшості з них тоді видали ліцензії, кіль­кість яких, часом, вимірювала­ся мало не десятками за день. І це цілком зрозуміло, адже, якби тоді були висунуті надто високі вимоги, дуже багато спілок не взяли б таку планку, і що тоді сталося б з їхніми членами?

Тому регулятор, вчинив, на наш погляд, мудро: всіх порахував, поставив на об­лік, а тоді почав поступово розбиратися, хто чим ди­хає: як працює, якою мірою спілки безпечні для своїх членів.

І ось через три роки після першої масової хвилі ліцензу­вання, термін дії виданих тоді ліцензій спливає і настає час другої хвилі ліцензування. І знову-таки цілком слушно цьо­го разу Держфінпослуг засто­совує дещо інший підхід: вже йдеться не про кількість, а про якість.

Справді, життя ж не стояло в цей час на місці, були встано­влені певні стандарти, визначе­ні прудеційні вимоги, напра­цьований досвід, є звітність, яка дозволяє подивитися на робо­ту спілок в динаміці. Регулятор уважно спостері­гав за роботою КС: хтось пово­дився зразково, а до когось до­водилося застосовувати заходи впливу, все це має враховувати­ся. Словом, тепер вже можна предметніше говорити про якість КС і саме з цих позицій підходити до ліцензування.

Збираючи інформацію про КС в ході переліцензування, Комісія отримує "моментальне фото" кожної кредитівки. З лі­цензійного пакету чітко видно, який стан має кредитівка, скільки в неї філій, яка кредит­на і депозитна політика, яку кваліфікацію мають керівники та багато інших важливих відо­мостей. Зробившу такий "об­мір" ринку, Держфінпослуг мо­же отримати цілком повну кар­тину свого "господарства". І мо­же статися так, що регулятор з'ясує: "в Датському королівс­тві" все спокійно і... ,сам заспо­коїться.

А відтак можна сподіватися, що в подальшому відбудеться перехід до видачі безстроко­вих ліцензій, адже вже сьогодні кредитні спілки, до яких впро­довж терміну дії чинної ліцен­ції, не застосовувалися заходи впливу, отримують нову ліцен­зію не на три, а на п'ять років. Тож є всі підстави для того, щоб старатися не отримувати захо­дів впливу, адже це — путівка в елітний клуб тих, хто має п'яти­річну ліцензію і хто в подаль­шому, може, взагалі позбудеть­ся головного болю з переліцензуванням.

Але незалежно від того, були застосовані заходи впливу, чи ні, сьогодні пе­ред дуже багатьма кредит­ним спілками стоїть проб­лема підготуватися до переліцензування і успішно йо­го пройти.

Оскільки, як вже зазначало­ся, справа ця непроста, регуля­тор пішов назустріч і спільно з Всеукраїнською та обласними асоціаціями кредитних спілок за підтримки Канадської прог­рами та навчально-консульта­ційних центрів організував спеціальні семінари, на яких докладно і ретельно розгляда­ються питання, з якими стика­ються кредитні спілки, готую­чи свій ліцензійний пакет. Фа­хівці Держфінпослуг та експер­ти Канадської програми нада­ють практичні рекомендації та поради з цілої низки нагальних питань, пов'язаних з ліцензу­ванням, фінансовими норма­тивами та складанням звітності до Держфінпослуг. Питання складні і дуже добре, що регулятор готовий дати кредитним спілкам поради, застерегти від типових помилок, щоб вони змогли успішніше подолати планку переліцензування.

Може, хтось скаже, що встановлена планка занад­то висока, але якщо прига­дати ціну питання, то стає зрозумілим, що встановле­ні високі стандарти цілком виправдані, адже ціна пи­тання — надійність та захи­щеність людських грошей, а отже, долі тисяч і тисяч наших громадян!

Марина ЗАРИЦЬКА,

Канадська програма зміцнення кредитних спілок